цимбалистий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цимбали́стий	цимбали́сті
Р.	цимбали́стого	цимбали́стих
Д.	цимбали́стому	цимбали́стим
З.	цимбали́стого	цимбали́стих
Ор.	цимбали́стим	цимбали́стими
М.	цимбали́стому	цимбали́стих
Кл.	цимбали́стий	цимбали́сті

цим-ба-ли́с-тий

Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цимбал-; суфікс: -ист; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [t͡sembɐˈlɪstei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Цимбали

Значення

1. розм. те ж саме, що цимбаліст. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цимбалистий
• Цимбалистий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• https://slovnyk.ua/index.php?swrd=цимбалистий
• https://www.kyivdictionary.com/en/words/conjugation/?word=цимбалистий
• цимбалистий на Lingvo.ua