цмин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цми́н | цми́ни |
| Р. | цми́на | цми́нів |
| Д. | цми́нові цми́ну |
цми́нам |
| З. | цми́н | цми́ни |
| Ор. | цми́ном | цми́нами |
| М. | на/у цми́ну | на/у цми́нах |
| Кл. | цми́ну* | цми́ни* |
цмин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цмин-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈt͡smˈɪn] (одн.), [ˈt͡smɪne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. тмин. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
