цура
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | цу́ра | цу́ри |
Р. | цу́ри | цу́р |
Д. | цу́рі | цу́рам |
З. | цу́ру | цу́ри |
Ор. | цу́рою | цу́рами |
М. | цу́рі | цу́рах |
Кл. | цу́ро* | цу́ри* |
цу́-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цур-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈt͡surɐ] (одн.), [ˈt͡sure] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. паличка, тріска. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |