цурати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цу́раю | цу́рав | цу́ратиму | — |
| Ти | цу́раєш | цу́рав цу́рала | цу́ратимеш | цу́рай |
| Він Вона Воно |
цу́рає | цу́рав цу́рала цу́рало | цу́ратиме | — |
| Ми | цу́раєм(о) | цу́рали | цу́ратимем(о) | цу́раймо |
| Ви | цу́раєте | цу́рали | цу́райте | |
| Вони | цу́рають | цу́рали | цу́ратимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | цу́рающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | цу́равший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | цу́рая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | цу́рав, цу́равши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | цу́раемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | цу́раовано | |||
цу́-ра-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -цур-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка цуратися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |