цурати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цу́раю	цу́рав	цу́ратиму	—
Ти	цу́раєш	цу́рав цу́рала	цу́ратимеш	цу́рай
Він Вона Воно	цу́рає	цу́рав цу́рала цу́рало	цу́ратиме	—
Ми	цу́раєм(о)	цу́рали	цу́ратимем(о)	цу́раймо
Ви	цу́раєте	цу́рали		цу́райте
Вони	цу́рають	цу́рали	цу́ратимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	цу́рающий
Дієприкм. мин. ч.	цу́равший
Дієприсл. теп. ч.	цу́рая
Дієприсл. мин. ч.	цу́рав, цу́равши
Пас. дієприкм. теп. ч.	цу́раемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	цу́раовано

цу́-ра-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цур-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., заст., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка цуратися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цурати