цуратися
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | цура́юся (-сь) | цура́вся (-сь) | цура́тимуся (-сь) | — |
| Ти | цура́єшся | цура́вся (-сь) цура́лася (-сь) | цура́тимешся (-сь) | цура́йся (-сь) |
| Він Вона Воно |
цура́ється (-сь) | цура́вся (-сь) цура́лася (-сь) цура́лося (-сь) | цура́тиметься | — |
| Ми | цура́єм(о)ся (-сь) | цура́лися | цура́тимем(о)ся (-сь) | цура́ймося (-сь) |
| Ви | цура́єтеся (-сь) | цура́лися (-сь) | цура́йтеся (-сь) | |
| Вони | цура́ються | цура́лися (-сь) | цура́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | цура́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | цура́вшись | |||
| Безособова форма | — | |||
цу-ра́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -цур-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь ◆ [Відколи поставлено Романа сільським писарем, він ще більше почав цуратись «мужицької компанії», а водився з дяком, фершалом та прикажчиками з економії Коцюб. ◆ Не тільки її [Мотрю], а й її матір стару стали цуратися люди Мирн. ◆ Він бачив, що мати помиляється, але мовчав, замикався, цурався її — і тільки з учителем відпочивав душею Тулуб ◆ Він усіх цурається, ні з ким не дружить Трублаїні ◆ Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь Т. Г. Шевченко ◆ Гозберг нічого не цурався: перекупити й спродати з рук до рук яку худобину, бочонок оселедців, ящик мила чи кілька низок цибулі Досв. ◆ Тож не цурайтесь видом бідним, Нескладним гомоном її [пісні], А серцем щирим і свобідним Прийміть і полюбіть її Фр. ◆ Як батьки, як діди, так і ми будемо робити, не ми ті закони писали, не нам їх і касувати, а не добра та пташка, що свого гнізда цурається. Улас Самчук, «Волинь», 1932–1937 р. [СУМ-20]
- ухилятися від чого-небудь (яких-небудь дій, справ і т. ін.); гребувати [≈ 2][▲ 2] ◆ Не цурай мене, серце народна пісня
- не виявляти інтересу до чого-небудь, зневажати що-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації). [≠ 3][▲ 3]
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ інтересувати
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]- цуратися чиєї хати (дому і т.п.)
Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Неперехідні дієслова
- Зворотні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова з постфіксом -ся
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f-pt
- Цитати/Шевченко Т. Г.
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова поступки/uk
- Дієслова каузації руху/uk
- Дієслова каузації переміщення/uk
- Дієслова каузації зупинки/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk
- Дієслова досягнення результату/uk
- Дієслова прояву/uk
- Дієслова зневаги/uk
- Дієслова захови стану/uk