цурка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цу́рка	цу́рки
Р.	цу́рки	цу́рок
Д.	цу́рці	цу́ркам
З.	цу́рку	цу́рки
Ор.	цу́ркою	цу́рками
М.	цу́рці	цу́рках
Кл.	цу́рко*	цу́рки*

цу́р-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цур-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈt͡surkɐ] (одн.), [ˈt͡surke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. короткий обрубок дерева; цурпалок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. тріска, скалка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• до цурки
• на цурки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

короткий обрубок дерева; цурпалок

тріска, скалка

невеличка, загострена з одного боку паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи, туго скручуючи перевесла

маленька паличка, яку в селянському одязі використовують як ґудзик

кругла, загострена з двох боків дерев'яна паличка для дитячої гри

Джерела

• Словник УЛІФ: цурка