цурпалка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цурпа́лка	цурпа́лки
Р.	цурпа́лки	цурпа́лок
Д.	цурпа́лці	цурпа́лкам
З.	цурпа́лку	цурпа́лки
Ор.	цурпа́лкою	цурпа́лками
М.	цурпа́лці	цурпа́лках
Кл.	цурпа́лко*	цурпа́лки*

цур-па́л-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цурпал-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [t͡sʊrˈpɑlkɐ] (одн.), [t͡sʊrˈpɑlke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. цурпалок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цурпалка