Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
ця́ця
|
ця́ці
|
| Р.
|
ця́ці
|
ця́ць
|
| Д.
|
ця́ці
|
ця́цям
|
| З.
|
ця́цю
|
ця́ць
|
| Ор.
|
ця́цею
|
ця́цями
|
| М.
|
ця́ці
|
ця́цях
|
| Кл.
|
ця́цю
|
ця́ці
|
ця́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -цяц-; закінчення: -я.
У знач. особа, людина слово відмінюється за зразком для істот (кого/що: ця́цю, цяць).
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- іграшка (перев. в розмові з дітьми та в мові дітей). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- перен., розм. розумник, розумниця. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- перен., розм. вродлива жінка, красуня. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- перен., розм., ірон. поважна, значна особа. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
розумник, розумниця
вродлива жінка
поважна, значна особа
Джерела[ред.]
прослухати вимову?, файл