жінка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. жі́нка жінки́
Р. жі́нки жі́нок
Д. жі́нці жінка́м
З. жі́нку жі́нок
Ор. жі́нкою жінка́ми
М. жі́нці жінка́х
Кл. жі́нко жінки́

жі́н-ка

Іменник, істота, жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жін-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Жінка

Значення[ред.]

  1. особа жіночої статі; прот. чоловік ◆ немає прикладів застосування.
  2. доросла, на відміну від маленької дівчинки ◆ немає прикладів застосування.
  3. заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. фразеологічне зрощення Євин накоренок
  2. пані, міледі, шанована, жіночка, сіньйора, дама, господиня, мем, місс, молодиця

Антоніми[ред.]

  1. чоловік
  2. нелюд

Гіпероніми[ред.]

  1. особа, тітка, тьотя, людина

Гіпоніми[ред.]

  1. жона, невіста

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

особа жіночої статі
доросла, на відміну від маленької дівчинки
заміжня особа стосовно до свого чоловіка

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття