жінка
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | жі́нка | жінки́ |
| Р. | жі́нки | жі́нок |
| Д. | жі́нці | жінка́м |
| З. | жі́нку | жі́нок |
| Ор. | жі́нкою | жінка́ми |
| М. | жі́нці | жінка́х |
| Кл. | жі́нко | жінки́ |
жі́н-ка
Іменник, істота, жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жін-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈʒʲinkɐ] (одн.), [ʒʲinˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- особа жіночої статі; прот. чоловік ◆ немає прикладів застосування.
- доросла, на відміну від маленької дівчинки ◆ немає прикладів застосування.
- заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]- фразеологічне зрощення Євин накоренок
- пані, міледі, шанована, жіночка, сіньйора, дама, господиня, мем, місс, молодиця
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| особа жіночої статі | |
| доросла, на відміну від маленької дівчинки | |
| заміжня особа стосовно до свого чоловіка | |
