цідильце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ціди́льце	ціди́льця
Р.	ціди́льця	ціди́лець
Д.	ціди́льцю	ціди́льцям
З.	ціди́льце	ціди́льця
Ор.	ціди́льцем	ціди́льцями
М.	ціди́льці ціди́льцю	ціди́льцях
Кл.	ціди́льце*	ціди́льця*

ці-диль-це

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цід-; суфікси: -и-ль-ц; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [t͡sʲiˈdɪlʲt͡se] (одн.), [t͡sʲiˈdɪlʲt͡sʲɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Цідильце

Цідильце

Цідильце

Цідильце

Значення

1. розм. те ж саме, що цідилко. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Seihе (de) жін., -n, -n

Джерела

• Словник УЛІФ: цідильце