цінувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ціну́ю	цінува́в	цінува́тиму	—
Ти	ціну́єш	цінува́в цінува́ла	цінува́тимеш	ціну́й
Він Вона Воно	ціну́є	цінува́в цінува́ла цінува́ло	цінува́тиме	—
Ми	ціну́єм(о)	цінува́ли	цінува́тимем(о)	ціну́ймо
Ви	ціну́єте	цінува́ли		ціну́йте
Вони	ціну́ють	цінува́ли	цінува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	ціну́ючи
Дієприсл. мин. ч.	цінува́вши
Безособова форма	ціно́но

цінувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -цін-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [t͡sʲinʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. і без додатка. визначати, призначати ціну (у 1 знач.); оцінювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. робити опис і оцінку майна для продажу за борги. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. діал. збираючись купити що-небудь, торгуватися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. те ж саме, що цінити 2. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

визначати, призначати ціну

робити опис і оцінку майна для продажу за борги

збираючись купити що-небудь, торгуватися

цінити

Джерела

• Словник УЛІФ: цінувати