чавунчик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чаву́нчик | чаву́нчики |
Р. | чаву́нчика | чаву́нчиків |
Д. | чаву́нчику чаву́нчикові |
чаву́нчикам |
З. | чаву́нчик | чаву́нчики |
Ор. | чаву́нчиком | чаву́нчиками |
М. | на/в чаву́нчику | на/в чаву́нчиках |
Кл. | чаву́нчику* | чаву́нчики* |
ча-ву́н-чик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чавун-; суфікс: -чик.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чавунний гарнець. [▲ 1] ◆ Витягти з печі чавунчик із теплою водою, вона налила її у велику дерев'яну миску, полапала, чи не гаряча. Olena Spektor. Doli͡a 2005
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |