шелепітка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. шелепі́тка шелепі́тки
Р. шелепі́тки шелепі́ток
Д. шелепі́тці шелепі́ткам
З. шелепі́тку шелепі́тки
Ор. шелепі́ткою шелепі́тками
М. шелепі́тці шелепі́тках
Кл. шелепі́тко* шелепі́тки*

ше-ле-пі́т-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -шелепіт-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал., зх.-поліс. вузький дерев'яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. мантачка, хвітька

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]