шелепітка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	шелепі́тка	шелепі́тки
Р.	шелепі́тки	шелепі́ток
Д.	шелепі́тці	шелепі́ткам
З.	шелепі́тку	шелепі́тки
Ор.	шелепі́ткою	шелепі́тками
М.	шелепі́тці	шелепі́тках
Кл.	шелепі́тко*	шелепі́тки*

ше-ле-пі́т-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шелепіт-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ʃeleˈpʲitkɐ] (одн.), [ʃeleˈpʲitke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал., зх.-поліс. вузький дерев'яний плоский брусок для гостріння коси, укритий шаром смоли з піском ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. мантачка, хвітька

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів