шелест

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Шелест.

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ше́лест ше́лести
Р. ше́лесту ше́лестів
Д. ше́лестові
ше́лесту
ше́лестам
З. ше́лест ше́лести
Ор. ше́лестом ше́лестами
М. на/у ше́лесту на/у ше́лестах
Кл. ше́лесту* ше́лести*

ше́-лест

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шелест-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий ◆ Шелестом опалого листя зітхає лісова стежка. М. Стельмах

Синоніми[ред.]

  1. шелестіння (рідше), шарудіння, шурхіт, шурхання (рідше), шерхіт, шерех, шемрання, шемріт, шемріння (рідше), шерх (розм.), шерхання (розм.), шерехтіння (розм.), шерхотіння (розм.), шелех (розм.), шамотіння (розм.), шамотня (розм.), шамотнява (розм.), шуршання [шурчання], шелепання (діал.), шелепотіння (діал.), шаркання, шваркання (розм.), шваркіт (розм.), лопотання (розм.), лопотіння (розм.), лопіт (розм.), лопотня (розм)

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]