шелест
Див. також Шелест. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ше́лест | ше́лести |
Р. | ше́лесту | ше́лестів |
Д. | ше́лестові ше́лесту |
ше́лестам |
З. | ше́лест | ше́лести |
Ор. | ше́лестом | ше́лестами |
М. | на/у ше́лесту | на/у ше́лестах |
Кл. | ше́лесту* | ше́лести* |
ше́-лест
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шелест-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʃɛlest] (одн.), [ˈʃɛleste] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий ◆ Шелестом опалого листя зітхає лісова стежка. М. Стельмах
Синоніми[ред.]
- шелестіння (рідше), шарудіння, шурхіт, шурхання (рідше), шерхіт, шерех, шемрання, шемріт, шемріння (рідше), шерх (розм.), шерхання (розм.), шерехтіння (розм.), шерхотіння (розм.), шелех (розм.), шамотіння (розм.), шамотня (розм.), шамотнява (розм.), шуршання [шурчання], шелепання (діал.), шелепотіння (діал.), шаркання, шваркання (розм.), шваркіт (розм.), лопотання (розм.), лопотіння (розм.), лопіт (розм.), лопотня (розм)
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |