шеретувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я шерету́ю шерету́вав шерету́ватиму  —
Ти шерету́єш шерету́вав
шерету́вала
шерету́ватимеш шерету́й
Він
Вона
Воно
шерету́є шерету́вав
шерету́вала
шерету́вало
шерету́ватиме  —
Ми шерету́єм(о) шерету́вали шерету́ватимем(о) шерету́ймо
Ви шерету́єте шерету́вали шерету́йте
Вони шерету́ють шерету́вали шерету́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. шерету́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч. шерето́ваний
Безособова форма


ше-ре-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — зашеретува́ти.

Корінь: -шерет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., перех. і неперех., спец. відділяти оболонку, оббирати лузгу від ядра зерна, насіння на шеретівні. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. неперех., перен., розм. швидко, безугавно говорити. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]