Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	шерету́ю	шерету́вав	шерету́ватиму	—
Ти	шерету́єш	шерету́вав шерету́вала	шерету́ватимеш	шерету́й
Він Вона Воно	шерету́є	шерету́вав шерету́вала шерету́вало	шерету́ватиме	—
Ми	шерету́єм(о)	шерету́вали	шерету́ватимем(о)	шерету́ймо
Ви	шерету́єте	шерету́вали		шерету́йте
Вони	шерету́ють	шерету́вали	шерету́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	шерету́ючи
Дієприсл. мин. ч.	шерету́вавши
Безособова форма	шерето́вано

шеретувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -шерет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

недок., перех. і неперех., спец. відділяти оболонку, оббирати лузгу від ядра зерна, насіння на шеретівні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
неперех., перен., розм. швидко, безугавно говорити. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів