шкіц
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шкі́ц | шкі́ци |
| Р. | шкі́ца | шкі́ців |
| Д. | шкі́цеві шкі́цу |
шкі́цам |
| З. | шкі́ц | шкі́ци |
| Ор. | шкі́цом | шкі́цами |
| М. | шкі́ці шкі́цу |
шкі́цах |
| Кл. | шкі́цу* | шкі́ци |
шкі́ц
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шкіц-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. те ж саме, що нарис. [≈ 1] ◆ «Три шкіци про ікони», назва статті науковця Інни Пархоменко в журналі «Пам'ятки України», де йдеться про три різні ікони з різних храмів, різної доби, нічим не пов'язаних між собою історично.
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??