щабель

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ща́бель	ща́блі
Р.	ща́бля	ща́блів
Д.	ща́блеві ща́блю	ща́блям
З.	ща́бель	ща́блі
Ор.	ща́блем	ща́блями
М.	ща́блю	ща́блях
Кл.	ща́блю*	ща́блі*

ща-бе́ль

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щабель-.

Вимова

• МФА : [ˈʃt͡ʃɑbelʲ] (одн.), [ˈʃt͡ʃɑblʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. ◆ немає прикладів застосування.
2. поперечна планка в драбині воза. ◆ немає прикладів застосування.
3. заст. східець ◆ немає прикладів застосування.
4. перен. етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
5. становище, рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
6. розряд, підрозділ у чому-небудь, що має градацію. ◆ немає прикладів застосування.
7. кожний звук музичного звукоряду, гами, ладу. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині

поперечна планка в драбині воза

східець

етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь

становище, рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь

розряд, підрозділ у чому-небудь, що має градацію

кожний звук музичного звукоряду, гами, ладу

}}

Джерела

• Словник УЛІФ: щабель