щадрівник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. щадрівни́к щадрівники́
Р. щадрівника́ щадрівникі́в
Д. щадрівнико́ві
щадрівнику́
щадрівника́м
З. щадрівника́ щадрівникі́в
Ор. щадрівнико́м щадрівника́ми
М. щадрівнико́ві
щадрівникі́
щадрівника́х
Кл. щадрівнику́ щадрівники́

ща-дрів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щадр-; суфікси: -івн-ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. наддністр. хлопець, який ходить щедрувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Гаврило Шило. Наддністрянський регіональний словник. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2008. — стор. 285