щадрівник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	щадрівни́к	щадрівники́
Р.	щадрівника́	щадрівникі́в
Д.	щадрівнико́ві щадрівнику́	щадрівника́м
З.	щадрівника́	щадрівникі́в
Ор.	щадрівнико́м	щадрівника́ми
М.	щадрівнико́ві щадрівникі́	щадрівника́х
Кл.	щадрівнику́	щадрівники́

ща-дрів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -щадр-; суфікси: -івн-ик.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. наддністр. хлопець, який ходить щедрувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: щедрик, щедрівка, щедрівочка, щидрівник; щедрий вечір прикметники: щедрувальний дієслова: щедрувати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Гаврило Шило. Наддністрянський регіональний словник. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2008. — стор. 285