щезник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ще́зник | ще́зники |
| Р. | ще́зника | ще́зників |
| Д. | ще́зникові ще́знику |
ще́зникам |
| З. | ще́зника | ще́зників |
| Ор. | ще́зником | ще́зниками |
| М. | ще́зникові, ще́знику | ще́зниках |
| Кл. | ще́знику | ще́зники |
ще́з-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -щезник-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- міфол. злий дух; лісовик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від щезнути
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |