Перейти до вмісту

речення

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. ре́чення ре́чення
Р. ре́чення ре́чень
Д. ре́ченню ре́ченням
З. ре́чення ре́чення
Ор. ре́ченням ре́ченнями
М. ре́ченні
ре́ченню
ре́ченнях
Кл. ре́чення ре́чення

ре́-че-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -реч-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У науковому тексті значно частіше трапляються складнопідрядні ніж складносурядні речення.
  2. у мовах програмування: базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця
базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття