речення

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ре́чення ре́чення
Р. ре́чення ре́чень
Д. ре́ченню ре́ченням
З. ре́чення ре́чення
Ор. ре́ченням ре́ченнями
М. ре́ченні
ре́ченню
ре́ченнях
Кл. ре́чення ре́чення

ре́-че-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -реч-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У науковому тексті значно частіше трапляються складнопідрядні ніж складносурядні речення.
    2. у мовах програмування: базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    2. ?
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?

    Холоніми[ред.]

    Мероніми[ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Колокації[ред.]

    Прислів'я та приказки[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    Найтісніша спорідненість

    Етимологія[ред.]

    Від ??

    Переклад[ред.]

    граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця
    базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність

    Джерела[ред.]

    У Вікіпедії є стаття