як

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

іменник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. я́к я́ки
Р. я́ка я́ків
Д. я́кові
я́ку
я́кам
З. я́ка я́ків
Ор. я́ком я́ками
М. я́кові
я́ку
я́ках
Кл. я́ку я́ки

я́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -як-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зоол. велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина)
  2. істор. літак, сконструйований у конструкторському бюро авіаконструктора Яковлєва ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. літак

Гіпоніми[ред.]

  1. як дикий (Bos mutus), як домашній (Bos grunniens)

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

зоол.
літак

Джерела[ред.]

прислівник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]


Прислівник; незмінний.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. питальний означає питання про спосіб дії, стан, обставини; яким чином.
    1. означає питання про якість дії або стану.
    2. з інфін. у риторичних питаннях уживається для вираження цілковитої неможливості здійснення, виконання чого-небудь; неможливо, не можна.
    3. у знач. присудк. сл. відповідає пит. займенник який.
  2. означальний уживається на позначення вищої міри або ступеня виявлення дії, стану; дуже, надзвичайно.
    1. перев. з част. от, он уживається як абстрактне позначення способу дії замість назви її.
  3. способу дії указує на спосіб дії; яким чином.
  4. часу те саме, що коли I 1.
  5. неозначений те саме, що як-небудь 1.
  6. відносний означає якість чи обставину способу дії, уживається як сполучне слово:
    1. приєднує підрядне речення способу дії.
    2. приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи відносному займеннику який. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від церковно-слов'янського «яко». ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.


як ІІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Сполучник.


Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. порівняльний уживається для приєднання порівняльних зворотів і підрядних порівняльних речень, близький за знач. до спол. мов, наче, неначе
    1. при повторенні порівнюваного слова в порівняльному звороті вживається для підкреслення звичайності, типовості предмета
    2. уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищ. ст. порівняння прикметника або прислівника, у знач. ніж ◆ Як завжди. Як слід.
  2. з'ясувальний приєднує підрядні додаткові речення
  3. приєднувальний приєднує речення, близькі за змістом до порівняльного звороту; у знач. будучи ким, чим, подібно до кого, чого
    1. приєднує вставні слова і словосполучення
  4. часу указує на одночасність того, про що йдеться в головному й підрядному реченнях; у знач. коли
    1. означає негайне настання однієї дії після іншої у складі спол. тільки як…; тільки що як…; ледве як
    2. указує на причину, наслідком якої є дія, виражена в головному реченні
    3. входить до складу складних сполучників
  5. умовний приєднує підрядні умовні речення; відповідає за значенні сполучника коли, якщо.
  6. означальний приєднує підрядні речення способу дії.
  7. означальний, рідк. приєднує підрядні означальні речення, зі змістом яких порівнюється сказане в головному реченні.
  8. причини, рідк. приєднує підрядні речення причини, відповідає за значенні сполучника оскільки.
    1. уживається в складі складного спол. так як
  9. розділовий, перев. із запереч, част. не. уживається для вираження несумісності двох предметів, ознак, дій. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.


як IV[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Частка.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. 'підсилювальна уживається в значенні дуже, надзвичайно (перев. в окличних реченнях)
  2. уживається в риторичних запитаннях і окликах у знач. хіба можна, неможливо
  3. уживається для вираження здивування, обурення тощо з приводу якоїсь якості, властивості, дії і т. ін.
  4. уживається при дієсловах доконаного виду для вираження раптовості дії
  5. перев. з част. не. уживається для вирізнення, підсилення висловленого
  6. нар.-поет., рідк. уживається в зачинах казок, на початку віршів тощо
  7. підсилювальна уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищ. ст. порівняння з префіксом най… для вирізнення, підсилення міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: якнайлегший, якнайпізніше і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерело[ред.]

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

як

Прислівник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. як (аналог укр. слову). ◆ Як выглядае фірма «Я. Мінцаль і С. Вакульскі» праз шкло бутэлек?

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

іменник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

прикметник[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Прикметник.

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми[ред.]

  1. корав, жилав, здрав, силен, снажен, солиден, крепък, твърд
  2. упорит, устойчив, издръжлив
  3. жизнен, във форма
  4. здраво закрепен, неподвижен, стабилен, траен
  5. нисък, набит
  6. непоклатим
  7. масивен, едър

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Джерела[ред.]

Евенкійська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Шаблон:імен evn

Шаблон:морфо-evn

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. юкола. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. як якы
Р. яка яков
Д. яку якам
З. яка яков
О. яком яками
П. яке яках

як

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -як-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. як (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Рутульська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Шаблон:імен rut

Шаблон:морфо-rut

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. м’ясо. ◆ як ацыд гырц — чуду з м’ясом (м’ясний хліб)

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Таджицька
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

як

Числівник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. один. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. адад

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від перс. یک «один»

Джерела[ред.]


Татарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/tt' not found.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сторона. ◆ немає прикладів застосування.
  2. край, місцевість, сторона
  3. сторона
  4. сторона, половина (напр., жіноча)
  5. перен. відношення, сторона, аспект.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]