ялиця
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | яли́ця | яли́ці |
| Р. | яли́ці | яли́ць |
| Д. | яли́ці | яли́цям |
| З. | яли́цю | яли́ці |
| О. | яли́цею | яли́цями |
| М. | яли́ці | яли́цях |
| К. | яли́це* | яли́ці* |
я-ли́-ця
Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.
Корінь: -ялиц-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю та великими шишками
- збірн. будівельний матеріал або дрова з цього дерева
- збірн. ялицевий ліс, гай ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
