ячати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я яча́у ячав ячатиму  —
Ти ячиш ячав
ячала
ячатимеш яч
Він
Вона
Воно
ячить ячав
ячала
ячало
ячатимуть  —
Ми ячм(о) ячали ячатимем(о) ячмо
Ви ячите ячали ячатимете ячте
Вони яча́ать ячали ячитимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ячачи
Дієприсл. мин. ч. ячавши
Безособова форма

ячати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -яч-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів) ◆ Чй то гуси́ кри́чать, //Чй ле́бедi ячять, //Чи́ ушкали́ гудуть, Чи́ мо́же козаки́ // Дніпро́мъ иду́ть? Fortunat Piskunov, «Слова изъ народной думы, про Хведора Безрадного», 1873 Джерело — Словница української (або Юговоруської) мови — Сторінка 121. ◆ За рікою безупинно дзвеніли, ячали, клекотіли і роїлися сизим хмаровинням перелітні птахи. Винничук, Юрій, «Chort zna shcho», 2004
  2. розм. кричати, гомоніти (перев. про людей)

Синоніми[ред.]

  1. ячіти, квилити, скиглити рідшеДок.: проячати, проквилятн, проквилити, проскиглити; в’ячатимекати
  2. лементувати, галасувати, галасати, кричати, волати, ґвалтувати, горлати, зіпати, лементувати, репетувати, хд. дерти горло, крутити веремио, д. гаморити, горлопанити.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від пол. jenczęć? янчати 【Іларіон】


Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

Сербська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Дієслово.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ По Сербски ячати значитъ звучать, звѣнѣтьhallen, sonо, и стонать. По этой причинѣ, вѣроятно, въ сказкѣ Запорожскихъ Черкесъ Яцкая забора замѣнена порогомъ Звонецъ , «Чтенія въ Императорскомъ обществѣ исторіи и древностей», 1868

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]