єлей
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | єле́й | — |
| Р. | єле́ю | — |
| Д. | єле́ю єле́єві |
— |
| З. | єле́й | — |
| Ор. | єле́єм | — |
| М. | єле́ї єле́ю |
— |
| Кл. | єле́ю* | — |
є-ле́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -єлей-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- рослинна, переважно маслинова олія, що використовується для церковних обрядів; олива. ◆ А це прошу прийняти й записать на монастир мою малу лепту: ладан, смирну і єлей, — промовив нишком. Нечуй-Левицький, III, 1956, 366.
- перен. те, що заспокоює, втішає, вихваляє. ◆ У літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки. Про багатство літератури, 1959, 102.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| рослинна, переважно маслинова олія | |
| те, що заспокоює, втішає, вихваляє | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: єлей
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 497.