їжачник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	їжа́чник	їжа́чники
Р.	їжа́чника	їжа́чників
Д.	їжа́чнику їжа́чникові	їжа́чникам
З.	їжа́чник	їжа́чники
Ор.	їжа́чником	їжа́чниками
М.	на/в їжа́чнику	на/в їжа́чниках
Кл.	їжа́чнику*	їжа́чники*

їжа́чник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -їжач-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [jiˈʒɑt͡ʃnek] (одн.), [jiˈʒɑt͡ʃneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Їжачник

Значення

1. бот. рід багаторічних трав'янистих рослин чи напівкущів родини лободових (Chenopodiaceae). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. біол. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: їжачник