їздецтво
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | їзде́цтво | — |
| Р. | їзде́цтва | — |
| Д. | їзде́цтву, їзде́цтвові | — |
| З. | їзде́цтво | — |
| Ор. | їзде́цтвом | — |
| М. | їзде́цтві | — |
| Кл. | їзде́цтво* | — |
їз-де́цт-во
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -їздец-; суфікс: -тв; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- професія їздця (в цирку, на перегонах). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |