їздець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. їзде́ць їздці́
Р. їздця́ їздці́в
Д. їздце́ві
їздцю́
їздця́м
З. їзде́ць їздці́
Ор. їздце́м їздця́ми
М. їздці́
їздця́
їздця́х
Кл. їздцю́* їздці́*

їз-де́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -їзд-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто їде верхи; верхівець, вершник [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кілька їздців скакало навмання. Дикий крик і свист тривожили вечірню тишину Б. Лепкий
    • той, хто добре їздить верхи [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  2. фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  3. дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]