їздець
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | їзде́ць | їздці́ |
| Р. | їздця́ | їздці́в |
| Д. | їздце́ві їздцю́ |
їздця́м |
| З. | їзде́ць | їздці́ |
| Ор. | їздце́м | їздця́ми |
| М. | їздці́ їздця́ |
їздця́х |
| Кл. | їздцю́* | їздці́* |
їз-де́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -їзд-; суфікс: -ець.
Вимова
[ред.]- МФА : [jiˈzdɛt͡sʲ] (одн.), [jiˈzd͡zʲt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.].jpg)
Значення
[ред.]- той, хто їде верхи; верхівець, вершник [≈ 1] ◆ Кілька їздців скакало навмання. Дикий крик і свист тривожили вечірню тишину Б. Лепкий
- той, хто добре їздить верхи [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах ◆ немає прикладів застосування.
- дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок. [▲ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| той, хто їде верхи; верхівець, вершник | |
| той, хто добре їздить верхи | |
| фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах | |
| дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок | |