їздець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. їзде́ць їздці́
Р. їздця їздці́в
Д. їздцеві
їздцю
їздця́м
З. їздця їздці́в
Ор. їздцем їздця́ми
М. їздцеві
їзде́цю
їздця́х
Кл. їздцю їздці́

їз-де́ць

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -їзд-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

МФА: []

Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 )
    • той, хто добре їздить верхи
  2. фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах
  3. дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. верхівець, вершник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]