Ґалан

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	Ґала́н	Ґалани́	Ґалани́
Р.	Ґалана́	Ґалані́в	Ґалані́в
Д.	Ґалано́ві Ґалану́	Ґалана́м	—
З.	Ґалана́	Ґалані́в	Ґалані́в
Ор.	Ґалано́м	Ґалана́ми	—
М.	Ґалані́ Ґалано́ві Ґалану́	Ґалана́х	—
Кл.	Ґала́не	Ґалани́	—

Ґа-ла́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 ФкФ; тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); власне ім'я (прізвище).

Корінь: -Ґалан-.

Вимова

• • МФА: одн. [ɡɐˈlɑn], мн. [ɡɐlɐˈnɪ]
• УФ: [ґала́н]

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від іменника ґала́н «півень особливої породи», далі від очевидної контамінації прикметника голла́ндський як означення породи курей і рум. golan «голий» (у цих курей гола шия). — Мельничук Молд. эл. 165. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.

Переклад

Список перекладів