ґвара
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | ґва́ра | ґва́ри | ґва́ри |
| Р. | ґва́ри | ґва́р | ґва́р |
| Д. | ґва́рі | ґва́рам | — |
| З. | ґва́ру | ґва́ри | ґва́ри |
| Ор. | ґва́рою | ґва́рами | — |
| М. | ґва́рі | ґва́рах | — |
| Кл. | ґва́ро* | ґва́ри* | — |
ґва́-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґвар- ; закінчення: -а
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- говір, що сформувався у Львові і його околицях, у результаті змішання української і польської мов, з вкрапленнями німецької та єврейської лексики. Набув популярності, як мова батярів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- галицизми, галицька мова
Гіпероніми[ред.]
- говір, діалект, мова
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
- Львівська ґвара
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від польського слова gwara - місцева говірка, діалект, - яке в свою чергу пов'язане з праслов'янським коренем говор.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |