homo
Есперанто[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ho-mo
Іменник.
Корінь: -hom- ; закінчення: -o
Вимова[ред.]
: [ˈhomo]
Значення[ред.]
- людина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від лат. homo
Латинська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Наз. | homō | hominēs |
Род. | hominis | hominum |
Дав. | hominī | hominibus |
Знах. | hominem | hominēs |
Абл. | homine | hominibus |
Кл. | homō | hominēs |
ho-mō
Іменник, чоловічий рід, третя відміна.
Корінь: -hom- ; закінчення: -o
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- людина ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чоловік [≈ 2][≠ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??