акордеоніст
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акордеоні́ст | акордеоні́сти |
| Р. | акордеоні́ста | акордеоні́стів |
| Д. | акордеоні́стові акордеоні́сту |
акордеоні́стам |
| З. | акордеоні́ста | акордеоні́стів |
| Ор. | акордеоні́стом | акордеоні́стами |
| М. | акордеоні́стові акордеоні́сту |
акордеоні́стах |
| Кл. | акордеоні́сту | акордеоні́сти |
а-кор-де-о-ні́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акордеон-; суфікс: -іст-
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- музикант, що грає на акордеоні. ◆ Тріо акордеоністів
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: акордеоніст
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3