акуратний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	акура́тний	акура́тна	акура́тне	акура́тні
Р.	акура́тного	акура́тної	акура́тного	акура́тних
Д.	акура́тному	акура́тній	акура́тному	акура́тним
З.	акура́тного (іcт.) акура́тний (неіст.)	акура́тну	акура́тне	акура́тних (іст.) акура́тні (неіст.)
О.	акура́тним	акура́тною	акура́тним	акура́тними
М.	акура́тнім акура́тному	акура́тній	акура́тнім акура́тному	акура́тних

а-ку-ра́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акурат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який додержується порядку, точності (про людину). ◆ Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу М. М. Коцюбинський
2. який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). ◆ Середнього росту, двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою, Щорс стояв перед повстанцями. О.Довженко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акуратність, акуратист прислівники: акуратно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Болгарськаbg: акуратен Німецькаde: ordentlich Російськаru: аккуратный Японськаja: きちんとした

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акуратний
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.