бити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

би́-ти

Дієслово.

Корінь: -б-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈbɪte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [б и́ т и]

Семантичні властивості

Значення

1. неперех., з прийм. в (у) стукати, ударяти по чому-небудь, об щось ◆ За кілька хвилин було чути, як вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його Леся Українка
2. хлюпатися, плескати ◆ Глухо бив морський прибій у берег Микола Петрович Трублаїні
3. перех., кого. завдавати ударів кому-небудь ◆ Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають Т. Г. Шевченко
4. кого, по кому — чому, перен. спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь ◆ [Вітровий:] Скликайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває Корнійчук
5. чим, перен. завдавати страждання кому-небудь ◆ — Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на старість отими словами! М. М. Коцюбинський
6. перех. завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні ◆ — Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорізькі козаки, били німецьких рейтарів П. Й. Панч
7. перех. позбавляти життя, убивати кого-небудь ◆ Троянці, як чорту озлились. Рутульців били наповал Котляревський
8. полюючи, забивати дичину ◆ Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок Леся Українка
9. неперех. ударами по чому-небудь створювати звуки ◆ Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита В. М. Сосюра
10. у що. грати на деяких ударних музичних інструментах ◆ Музики грають, у бубон б'ють Марко Вовчок
11. ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник) ◆ Дев'ять. Годинник б'є в кутку Бажан
12. безос. ◆ — Це скільки б'є?— запитав у доглядачки Іван Ле
13. бемкати, звучати (про дзвін) ◆ Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! Т. Г. Шевченко
14. видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів) ◆ Ніч була темна й задушлива, в хлібах дзвінко били перепели П. Й. Панч, «Гомон. Україна, 1954, 108»
15. неперех. стріляти ◆ У дзвони дзвонять, в гармати б'ють
16. перех. розбивати, розколювати на шматки ◆ П'є [Тимоха], гуляє, пляшки, вікна б'є Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
17. топтати, толочити ◆ Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами М. М. Коцюбинський
18. у сполуч. з ім., перех. певним способом виготовляти або обробляти що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
19. неперех. з силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем ◆ З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак впливало до потока І. Я. Франко
20. неперех. з особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.) ◆ У вікна било полудневе проміння М. М. Коцюбинський
21. перев. безос., від кого — чого, перен. яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); випромінюватися (в 2 знач.) ◆ На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність М. М. Коцюбинський
22. кого, перех. трясти, трусити (про сильне діяння хвороби і т. ін.) ◆ Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся вона трусилась, мов трясця її била Панас Мирний
23. безос. ◆ Змерзла я — так мене й б'є Ганна Барвінок
24. неперех., розм. сіпатися, пульсувати ◆ Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу М. М. Коцюбинський
25. на кого — що, неперех., перен., розм. розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось ◆ Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень думкою, як кажуть, багатіє Л. І. Глібов
26. перех. виводити з гри, забирати фігуру або карту противника ◆ Захищаючись, чорні б'ють слона Посібник з гри у шахи

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• бити в долоні
• бити себе в груди
• бити по кишені
• бити зорю
• бити на ґвалт
• бити на сполох
• бити тривогу
• бити колодязь
• бити вовну
• бити вощину
• бити гроші
• бити коноплі
• бити льон
• бити олію
• бити джерелом
• бити в ніс
• бити в очі (бити у вічі)
• бий його лиха година (бий тебе лиха година, бий її лиха година, бий вас лиха година, бий їх лиха годин; бий його сила Божа, бий його кіцюба)
• бити байдики
• бити лихом об землю
• бити ноги (бити чоботи)
• бити поклони
• бити телеграму
• бити третяка (бити тропака)
• бити чолом

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: битва, бій, биття прикметники: битий, биткий, побитий, набитий, перебитий, недобитий, забитий, битливий дієслова: битися прислівники: битком

Етимологія

Від Бити походить з лат. від слова bitious. Слово бити почали використовувати в Україні на передодні 13 століття, зазвичай у селах але з годом і в містах. Від тоді слово бити розповсюдилося по всій Русі.

Переклад

стукати, ударяти по чому-небудь, об щось
Білоруськаbe: біць Російськаru: бить (ru)

завдавати ударів кому-небудь
Англійськаen: to beat (en), (ремнем) strap (en) Російськаru: бить (ru)

завдавати поразки кому-небудь

позбавляти життя, убивати

ударами по чому-небудь створювати звуки

стріляти

розбивати, розколювати на шматки

виготовляти або обробляти що-небудь

з силою вириватися назовні

діяти на чуття людини, проникати

трясти, трусити

сіпатися, пульсувати

розраховувати на кого-, що-небудь

виводити з гри, забирати фігуру або карту противника

Джерела

• Словник УЛІФ: бити