Перейти до вмісту

гробниця

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. гробни́ця гробни́ці
Р. гробни́ці гробни́ць
Д. гробни́ці гробни́цям
З. гробни́цю гробни́ці
Ор. гробни́цею гробни́цями
М. гробни́ці гробни́цях
Кл. гробни́це* гробни́ці*

гроб-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гроб-; суфікс: -ниц; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. спеціальна споруда, де ховають тіло померлого. ◆ — Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував Леся Українка, «1. 1951, 252»
    ◆ Коли ж батька поклали в гробницю і Неля власними очима побачила, як грабарі замурували кам'яну плиту, вона відразу скорилась w:Ірина Вільде, Сестри…, 1958, 353
  2. у порівняннях. ◆ У світлиці Понуро, вогко, що в гробниці w:Іван Франко, XIII, 1954, 50

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. споруда

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від Шаблон:етимологія:гребти

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

[ред.]