краєвид
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | краєви́д | краєви́ди |
Р. | краєви́ду | краєви́дів |
Д. | краєви́ду краєви́дові |
краєви́дам |
З. | краєви́д | краєви́ди |
Ор. | краєви́дом | краєви́дами |
М. | краєви́ді краєви́дові краєви́ду |
краєви́дах |
Кл. | краєви́де | краєви́ди* |
кра-є-ви́д
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крає-; корінь: -вид-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт. [≈ 1][▲ 1] ◆ Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді. І. Я. Франко, «III, 1950, 8»
- художнє зображення природи на картині. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
- —
- картина
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Краєвид // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-R
- Озвучені на Вікісховищі
- Статті з ілюстраціями
- Цитати/Франко І. Я.
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Місцевість/uk
- Зображення/uk