м’яльниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	м’я́льниця	м’я́льниці
Р.	м’я́льниці	м’я́льниць
Д.	м’я́льниці	м’я́льницям
З.	м’я́льницю	м’я́льниці
Ор.	м’я́льницею	м’я́льницями
М.	м’я́льниці	м’я́льницях
Кл.	м’я́льнице*	м’я́льниці*

м’я́ль-ни-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -м’яль-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: одн. [ˈmʲjɑlʲnet͡sʲɐ], мн. [ˈmʲjɑlʲnet͡sʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто щось мне, займається розм’якшенням чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. ручний пристрій, яким мнуть, обробляють шкіру. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: м’яльниця
• Словник УЛІФ: м’яльниця