пирхота

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	пирхо́та	пирхо́ти	пирхо́ти
Р.	пирхо́ти	пирхо́т	пирхо́т
Д.	пирхо́ті	пирхо́там	—
З.	пирхо́ту	пирхо́ти	пирхо́ти
Ор.	пирхо́тою	пирхо́тами	—
М.	пирхо́ті	пирхо́тах	—
Кл.	пирхо́то*	пирхо́ти*	—

пир-хо́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пирх-; суфікс: -от; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [perˈxɔtɐ], мн. [perˈxɔte]
• УФ: [пи^ерхо́та]

Семантичні властивості

Значення

1. подразнення, лоскіт у горлі, а також кашель від цього ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: перше́ние (ru) сер.