полювання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	полюва́ння	полюва́ння
Р.	полюва́ння	полюва́нь
Д.	полюва́нню	полюва́нням
З.	полюва́ння	полюва́ння
Ор.	полюва́нням	полюва́ннями
М.	полюва́нні полюва́нню	полюва́ннях
Кл.	полюва́ння	полюва́ння

по-лю-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -полюва-; суфікс: -нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [pɔlʲʊˈu̯ɑnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: полювати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: охота

Джерела

• Словник УЛІФ: полювання