прямоугольник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
Р. | прямоуго́льника | прямоуго́льников |
Д. | прямоуго́льнику | прямоуго́льникам |
З. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
О. | прямоуго́льником | прямоуго́льниками |
П. | прямоуго́льнике | прямоуго́льниках |
пря-мо-у-го́ль-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА : [прямоугольник] (одн.), [прямоугольники] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. прямокутник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??