Українська

рес-пу́б-лі-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -республік-; закінчення: -а.

одна з форм державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
країна з такою формою правління ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
національно-територіальна частина країни з органами самоврядування ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}

Найтісніша спорідненість

Від лат. res «справа», і publica «суспільний, всенародний»

форма державного правління
Абхазька_ab: ареспублика Англійська_en: republic ^(en) Болгарська_bg: република ^(bg) жін. Кримськотатарська_crh: cumhuriyet ^(crh) Польська_pl: republika ^(pl) жін. Російська_ru: республика ^(ru) жін. Сербохорватська_sh: република ^(sh) жін., republika ^(sh) жін. Словацька_sk: republika ^(sk) жін. Турецька_tr: cumhuriyet ^(tr) Чеська_cs: republika ^(cs) жін.

країна

територія

Словник УЛІФ: республіка
Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.