романтизм
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | романти́зм | романти́зми |
| Р. | романти́зму | романти́змів |
| Д. | романти́змові романти́зму |
романти́змам |
| З. | романти́зм | романти́зми |
| Ор. | романти́змом | романти́змами |
| М. | на/у романти́змі | на/у романти́змах |
| Кл. | романти́зму* | романти́зми* |
ро-ман-ти́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці 18 – на початку 19 ст.; його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні та народно-поетичні теми
- художній метод літератури й мистецтва, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини
- умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |