Перейти до вмісту

стояти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стою́ стоя́в
стоя́ла
стоя́тиму  —
Ти стої́ш стоя́в
стоя́ла
стоя́тимеш сті́й
Він
Вона
Воно
стої́ть стоя́в
стоя́ла
стоя́ло
стоя́тиме  —
Ми стої́м( -їмо́) стоя́ли стоя́тимем(о)
Ви стоїте́ стоя́ли сті́йте
Вони стоя́ть стоя́ли стоя́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. стоячи́й
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стоячи́
Дієприсл. мин. ч. стоя́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

сто-я́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b^.


Корінь: -сто-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Годівля худоби стоїть добре, а особливо корисно представлялася годівля овець із тонким руном та коней

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]