Українська

І́р-мі-но

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім). Корінь: -Ірм-; суфікс: -ін; закінчення: -о.

Найтісніша спорідненість
іменники: ірминівець, ірминівка прикметники: ірмінський

Список перекладів
Англійська_en: Irmino ^(en) Білоруська_be: Ірміна ^(be) сер. Польська_pl: Irmino ^(pl) сер. Російська_ru: Ирмино ^(ru) сер.