Антонюки
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | Антонюки́ |
Р. | — | Антонюкі́в |
Д. | — | Антонюка́м |
З. | — | Антонюки́ |
Ор. | — | Антонюка́ми |
М. | — | на/у Антонюка́х |
Кл. | — | Антонюки́ |
Ан-то-ню-ки́
Іменник, неістота (тип відмінювання мн. <1b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Антонюк-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- село в Україні, Одеській області [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |