Антонюки

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — Антонюки́
Р.  — Антонюкі́в
Д.  — Антонюка́м
З.  — Антонюки́
Ор.  — Антонюка́ми
М.  — на/у Антонюка́х
Кл.  — Антонюки́

Ан-то-ню-ки́

Іменник, неістота (тип відмінювання мн. <1b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Антонюк-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. село в Україні, Одеській області [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття