Биківка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Би́ківка	—
Р.	Би́ківки	—
Д.	Би́ківці	—
З.	Би́ківку	—
Ор.	Би́ківкою	—
М.	Би́ківці	—
Кл.	Би́ківко*	—

Би́-ків-ка

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (топонім).

Корінь: -Бик-; суфікси: -ів-к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [bekʲiu̯kɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. геогр. селище міського типу в Україні, Житомирській області. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від бик + -ів + -к, далі д.-грец. βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик».

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Биківка