Бутинець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Бутине́ць	Бутинці́
Р.	Бутинця́	Бутинці́в
Д.	Бутинце́ві Бутинцю́	Бутинця́м
З.	Бутине́ць	Бутинці́
Ор.	Бутинце́м	Бутинця́ми
М.	Бутинці́ Бутинця́	Бутинця́х
Кл.	Бутинцю́*	Бутинці́*

Бу-ти-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Бут-; суфікси: -ин-ець.

Вимова

• МФА : [bʊteˈnɛt͡sʲ] (одн.), [bʊtenʲˈt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Бутин, топоніми: Бутин іменники: бу́тин, бутина, бутинар, бути́нник, бутинува́ння дієслова: бутинува́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Butynets' (en) Російськаru: Бутинец (ru) чол.