Губарівка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Губарі́вка | — |
| Р. | Губарі́вки | — |
| Д. | Губарі́вці | — |
| З. | Губарі́вку | — |
| Ор. | Губарі́вкою | — |
| М. | Губарі́вці | — |
| Кл. | Губарі́вко* | — |
Гу-ба-рі́в-ка
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (топонім).
Корінь: -Губар-; суфікси: -ів-к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɦʊbɐˈrʲiu̯kɐ]
прослухати вимову?, файл- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Губарівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: Губарівка