Українська

Де-ре-в’я́н-ки

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Дерев’-; суфікси: -ян -к; закінчення: -и.

назва кількох населених пунктів в Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прізвища: Дерев’янко, Древляний іменники: дерево, дерев’янка прикметники: дерев’яний

Від ??

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Дерев'янки