Дзвониха
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Дзвони́ха | — |
Р. | Дзвони́хи | — |
Д. | Дзвон́исі | — |
З. | Дзвони́ху | — |
Ор. | Дзвони́хою | — |
М. | Дзвон́исі | — |
Кл. | Дзвони́хо* | — |
Дзво-ни́-ха
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (топонім).
Корінь: -Дзвон-; суфікс: -их; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [d͡zwɔˈnɪxɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. село в Україні, Вінницькій області. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з суфіксом -их
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Географічні терміни/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/uk
- Топоніми/uk
- Села України/uk
- Вінницька область/uk