Ковтуни
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | Ковтуни́ |
| Р. | — | Ковтуні́в |
| Д. | — | Ковтуна́м |
| З. | — | Ковтуни́ |
| Ор. | — | Ковтуна́ми |
| М. | — | на/у Ковтуна́х |
| Кл. | — | Ковтуни́ |
Ков-ту-ни
Іменник, неістота (тип відмінювання мн. <1b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Ковт-; суфікс: -ун; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
